Привіт! Є новини, які звучать наче з підручника історії. В Австралії зафіксували першу приблизно за десятиліття смерть від дифтерії — на тлі найбільшого спалаху від 1991 року: понад 245 випадків за 2026 рік (BBC, UPI).
Дифтерія — це бактеріальна інфекція, яку спричиняє паличка Corynebacterium diphtheriae. Небезпечна не сама бактерія, а її токсин: він утворює щільну сіру плівку (псевдомембрану) в горлі та вражає серце й нерви. За даними ВООЗ, навіть попри лікування дифтерія лишається небезпечною — смертельною приблизно у 5–10% випадків, а серед маленьких дітей частота вища; історично ж, без антитоксину, тяжка токсична форма забирала значно більше життів (WHO).
Чому це стосується дорослих, які давно щеплені?
Ось головне. Вакцина DTP надійно захищає в дитинстві — понад 99% щеплених немовлят виробляють захисні антитіла. Але антитоксичний імунітет (антитіла проти токсину) згасає з роками. Експертний огляд інфекціоністки Archana Koirala та дослідниці Bianca Middleton показує: без бустерів захисний рівень антитіл зберігає лише близько половини людей середнього віку. Там же зазначено, що в нинішньому австралійському спалаху близько 90% хворих були вакциновані — але переносили хворобу легше (The Conversation / NCIRS).
Це важливо зрозуміти правильно: вакцина захищає насамперед від тяжкої токсичної форми, але не завжди від носійства чи шкірної форми. Тому «90% хворих були вакциновані» — це аргумент за бустер, а не проти щеплення.
Український урок — болючий і свіжий у пам'яті. Після розпаду СРСР ревакцинація дорослих провалилася. У 1991-му дифтерія повернулася, і до 1995 року пік сягнув понад 5000 випадків і понад 200 смертей за рік; за 1991–1998 роки — близько 19–20 тисяч випадків і 696 смертей (J Infect Dis, 2000). По всьому колишньому СРСР — понад 140 000 випадків і 4000+ смертей, причому хворіли переважно дорослі, найбільше — у віці 40–49 років (Vitek & Wharton, Emerg Infect Dis, 1998). Епідемію зупинили саме масовою ревакцинацією дорослих.
І це не лише пострадянська історія: у 2022–2023 роках Європа пережила найбільший спалах дифтерії за ~70 років — 281 випадок і 4 смерті, переважно серед мігрантів і людей без житла (NEJM, 2023; ECDC).
Чесно про лікування. Летальність токсичної форми за даними CDC — 5–10% серед лікованих, але до 20% у дітей до 5 років і дорослих понад 40 (CDC). Ключові ліки — антитоксин (кінська сироватка, що нейтралізує токсин у крові). Проблема в тому, що у світі його дефіцит: технологія застаріла, виробників мало (Emerg Infect Dis, 2025). Тож розраховувати на «вилікують будь-що» — ризиковано; профілактика дешевша й надійніша.
Без паніки: масового спалаху в Україні зараз немає. Але прогалини у щепленні дорослих під час війни — реальний фактор ризику, а історія 1990-х показала, як швидко інфекція повертається. Як ми вже писали про оновлені рекомендації ВООЗ щодо туберкульозу, інфекції, які здавалися «переможеними», нікуди не зникли.
Що можна зробити вже сьогодні:
- Згадай, коли востаннє робив щеплення від дифтерії-правця. Дорослим рекомендують ревакцинацію кожні 10 років, починаючи з 16 (UNICEF Україна).
- Якщо минуло понад 10 років або не пам'ятаєш — запиши візит до сімейного лікаря. Вакцина АДП-М (зі зниженим вмістом антигенів) закуповується державою і безкоштовна (МОЗ).
- Перевір статус щеплень близьких старшого віку — після 40 ризик тяжкого перебігу вищий.
Хоча новина з Австралії тривожна, висновок простий і практичний: дорослий імунітет потребує «дозаправки». Один візит раз на десятиліття — і ти значно знижуєш ризик тяжкої форми. 🌿
#дифтерія #вакцинація #ревакцинація #АДП-М #здоровʼя_дорослих