Привіт! Сьогодні розберемо історію одного з найуспішніших досягнень громадського здоров'я XX століття — і чому воно тихо розвалюється прямо зараз.
Йод — мікроелемент, без якого щитовидна залоза (маленький орган у формі метелика на шиї, що керує метаболізмом, енергією та навіть настроєм) просто не може виробляти свої гормони. Коли йоду бракує, наслідки зачіпають усе: від ваги й температури тіла до розвитку мозку дитини.
Проблема, яку вважали вирішеною
У середині XX століття масове йодування кухонної солі практично ліквідувало тяжкий дефіцит йоду в більшості розвинених країн. Зоб — збільшення щитовидної залози від нестачі йоду — став рідкістю. Здавалося, питання закрите.
Але у 2024 році Європейське бюро ВООЗ попередило: дефіцит повертається. І причини — парадоксальні.
Три тренди, що непомітно забирають йод
1. «Менше солі — краще». Кампанії зі зниження натрію — правильні для серця. Але разом із сіллю люди зменшили і головне джерело йоду. За даними комплексного огляду в журналі Nutrients (2022), лише 53% столової солі в роздрібній торгівлі США є йодованою. А 70–80% солі в західних дієтах потрапляє з переробленої їжі — і ця сіль зазвичай не йодована.
2. Гімалайська та морська сіль. Рожева сіль виглядає красиво в Instagram, але йоду в ній — мінімум. Перехід на «натуральну» сіль без добавок означає відмову від єдиного стабільного джерела мікроелемента для багатьох людей.
3. Рослинне молоко. Коров'яче молоко — одне з основних джерел йоду (за різними оцінками, від 56 до 84 мкг на склянку залежно від регіону та раціону корів; дані NIH). Ринкове дослідження у Великобританії (2023) показало: нефортифіковане рослинне молоко містить лише 7.3 мкг/кг — це 1.7% від вмісту в коров'ячому. І лише 28% рослинних альтернатив фортифіковані йодом.
Що каже наука про наслідки
Когортне дослідження (тобто тривале спостереження за великою групою людей протягом кількох років) Bath та колег у журналі The Lancet (2013) відстежило 1 040 пар мати–дитина у Великобританії. Медіана (серединне значення — половина результатів вище, половина нижче) йоду в сечі вагітних жінок становила лише 91.1 мкг/л — м'який дефіцит. Діти цих матерів у віці 8 років мали нижчий вербальний IQ: відношення шансів потрапити в нижній квартиль становило 1.58, тобто ризик був на 58% вищий. Що це означає в абсолютних числах? Якщо серед усіх дітей приблизно 25% за визначенням потрапляють у нижню чверть за рівнем IQ, то серед дітей матерів із дефіцитом йоду ця частка зростала приблизно до 34%. Також зафіксовані гірші показники читання.
Це спостережне дослідження, а не рандомізоване, і йод вимірювали лише один раз — тому робити абсолютні висновки зарано. Але напрямок послідовний: огляд Zimmermann та Boelaert у Lancet Diabetes & Endocrinology (2015) підтвердив, що навіть м'який-помірний дефіцит хронічно перенавантажує щитовидну залозу і збільшує ризик вузлового зобу та гіпертиреозу (стану, при якому щитовидна залоза виробляє надто багато гормонів — це прискорює серцебиття, спричиняє втрату ваги та порушує сон).
Краківська декларація консорціуму EUthyroid (2018) зафіксувала: до 50% новонароджених у Європі перебувають у зоні ризику дефіциту йоду.
Ситуація в Україні — одна з найгірших у Європі
Україна — одна з найнаселеніших країн Європи без обов'язкового йодування солі. Після розпаду СРСР програма, яка існувала в ендемічних регіонах, припинилася. Законопроєкт №3353 про обов'язкове йодування солі було внесено до Верховної Ради у 2020 році, однак його проходження через парламент затягнулося на роки. Станом на весну 2026 року обов'язкове йодування солі в країні так і не запроваджено (актуальний статус законопроєкту можна перевірити на сайті Верховної Ради).
Крос-секційне дослідження (одномоментне обстеження групи людей в певний момент часу) Sekitani та колег (2013) у Житомирі показало: медіана йоду в сечі вагітних становила лише 13.0 мкг/л — при нормі ≥150 мкг/л. 95.9% обстежених вагітних мали недостатній рівень. Вибірка невелика (148 жінок) і обмежена одним регіоном, але ці дані узгоджуються з міжнародними оцінками: за даними Iodine Global Network, значна частина населення України перебуває під ризиком йоддефіцитних розладів.
Нагадаємо: у нашій попередній статті про вітамін D ми писали, що 82% дорослих українців мають недостатній рівень цього вітаміну. Йод — другий критичний мікронутрієнт, якого бракує більшості з нас.
Скільки йоду потрібно
Рекомендації Інституту медицини (IOM) за даними NIH:
| Група | Добова норма |
|---|---|
| Підлітки та дорослі 14+ | 150 мкг |
| Вагітні | 220 мкг |
| Жінки, що годують | 290 мкг |
Верхня безпечна межа для дорослих — 1100 мкг/день. Так, надлишок йоду теж небезпечний — особливо обережно з водоростями келп (ламінарія), які можуть містити понад 1000 мкг в одній порції.
Що можна зробити вже сьогодні
Перевір свою сіль. Переверни пачку й прочитай склад. Якщо написано «сіль кухонна йодована» — добре. Якщо на кухні гімалайська чи морська без йоду — купи звичайну йодовану сіль і використовуй її як основну. ¼ чайної ложки дає близько 78 мкг — половину добової норми (дані NIH).
Додай джерела йоду в раціон. Склянка молока чи порція йогурту — це приблизно 56–84 мкг залежно від регіону та раціону корів (дані NIH). Одне велике варене яйце — 26 мкг (дані NIH). Порція тріски — 146 мкг. Морська капуста (ламінарія) — чудове джерело, але не частіше 1 разу на тиждень, щоб не перевищити безпечну межу.
Якщо ти на рослинній дієті — перевір, чи фортифіковане твоє рослинне молоко йодом. Більшість — ні. Обговори з лікарем доцільність добавки калію йодиду (100–200 мкг), особливо якщо плануєш вагітність.
Йодована сіль коштує стільки ж, як звичайна. Це, мабуть, найдешевше рішення для здоров'я, яке можна прийняти прямо зараз.