Привіт! Сьогодні розберемо тему, від якої залежить, чи працюватимуть ліки завтра. Антибіотикорезистентність — це коли бактерії «навчаються» ігнорувати антибіотики, і ті просто перестають діяти. ВООЗ включає її до десятки найбільших загроз здоров'ю людства. І Україна — на передовій цієї проблеми. Причому буквально.
Масштаб: мільйони життів щороку
Систематичний аналіз Murray та колег, опублікований у журналі The Lancet (2022), оцінив глобальний тягар АМР на основі 471 мільйона медичних записів із 204 країн. Результат: у 2019 році 4,95 мільйона смертей були пов'язані з бактеріальною антибіотикорезистентністю, з яких 1,27 мільйона — безпосередньо спричинені нею. 🔬
А далі — гірше. Оновлений аналіз GRAM у The Lancet (2024), побудований на основі прогностичного моделювання, передбачає: за період 2025–2050 років від АМР безпосередньо загинуть 39 мільйонів людей. За усередненими розрахунками моделі це приблизно три смерті щохвилини. Водночас дослідники наголошують: 92 мільйони життів можна врятувати, якщо покращити доступ до якісної медичної допомоги та раціонального використання антибіотиків. Важливо розуміти: ці цифри — результат математичного моделювання, а не прямих спостережень, але вони ґрунтуються на масштабних емпіричних даних і є найкращою наявною оцінкою.
Україна: кожен другий — сам собі лікар
Мета-аналіз Gashaw та колег (2025) на основі 71 дослідження за участю 63 251 особи встановив: глобальна поширеність самолікування антибіотиками — 43%. Серед студентів — рекордні 62%. Серед найчастіших причин самолікування, виявлених у пулі включених досліджень цього мета-аналізу: «знаю, який антибіотик мені потрібен» (46% серед тих, хто практикував самолікування) і «минулого разу допомогло» (39%).
В Україні ситуація відповідає цьому тренду. За даними кампанії ВООЗ в Україні (2021), приблизно кожен другий українець купував антибіотики без рецепта лікаря. Дослідження Myroniuk-Konstantynovych та колег (2024) у журналі JAC Antimicrobial Resistance показало: 46% українців застосовували антибіотики при гострих респіраторних інфекціях — тобто при вірусних хворобах, проти яких антибіотики безсилі.
З 2022 року антибіотики в Україні продаються лише за електронним рецептом. Але виконання цієї норми, особливо в умовах війни, залишається неповним.
Війна як каталізатор
Польовий звіт CDC (MMWR, 2023) із трьох обласних лікарень України (Тернопіль, Хмельницький, Вінниця) зафіксував тривожну картину: серед 353 обстежених пацієнтів 14% мали внутрішньолікарняні інфекції — і 60% із них були спричинені карбапенем-резистентними організмами, тобто бактеріями, які набули стійкості до карбапенемів і більше не реагують на ці препарати. Карбапенеми — це антибіотики «останнього резерву», які застосовують, коли всі інші вже не працюють. Коли бактерії стають стійкими й до них — варіантів лікування майже не залишається.
Для порівняння: за даними європейської мережі епіднагляду EARS-Net (ECDC), середній показник карбапенем-резистентних ентеробактерій — групи бактерій, що живуть переважно у кишківнику людини, зокрема E. coli та Klebsiella, — у країнах ЄС/ЄЕП становить лише близько 6–8%.
За даними Gavi, у Львівському госпітальному комплексі лише близько 30% бактерій реагували на призначені антибіотики при очікуваній нормі 80%. Вибірка обмежена, але тенденція — серйозна. ⏳
Азитроміцин: улюблений, але небезпечний вибір
Азитроміцин став «народним антибіотиком» завдяки зручній схемі — три дні, одна таблетка. Але зручність має ціну. Під час пандемії COVID-19 азитроміцин масово призначали «на всяк випадок» — часто без підтвердження бактеріальної інфекції. ВООЗ попереджає: надмірне використання антибіотиків, зокрема макролідів (клас препаратів, до якого належить азитроміцин), є одним із ключових чинників зростання резистентності у поширених збудників, таких як E. coli та Shigella.
Огляд Llor та Bjerrum (2014) у журналі Therapeutic Advances in Drug Safety підтверджує: 52–100% респіраторних інфекцій отримують антибіотики, хоча більшість із них — вірусні й минають самі.
Коли антибіотики НЕ потрібні
Ось перелік станів, при яких антибіотики зазвичай марні (за даними CDC та ВООЗ):
- 🤧 Застуда — вірусна інфекція
- 🤒 Грип — вірусне захворювання (до речі, вакцинація проти грипу зменшує потребу в антибіотиках)
- 😮💨 Більшість гострих бронхітів — вірусні, минають за 2–3 тижні
- 🤢 Нежить із зеленим слизом — колір виділень НЕ означає бактеріальну інфекцію
- 🦠 COVID-19 — вірусне захворювання
«Допити курс» — складніше, ніж здається
Аналіз Llewelyn та колег у BMJ (2017) поставив під сумнів традиційну пораду «обов'язково допий увесь курс»: немає достатніх доказів, що передчасне припинення курсу підвищує ризик саме резистентної інфекції. Навпаки, тривале приймання може збільшити ризик резистентності в нецільових бактеріях — у кишківнику, на шкірі.
Але це НЕ означає, що можна самостійно скорочувати курс або «залишати таблетки на потім». Це означає, що оптимальну тривалість має визначати лікар — і сучасна медицина схиляється до коротших, але обґрунтованих курсів.
Що можна зробити вже сьогодні 💪
- Не приймай антибіотики при застуді, грипі чи бронхіті без призначення лікаря — вони не допоможуть, але «навчать» бактерії захищатися.
- Не скорочуй курс самостійно і не «залишай на потім» — дотримуйся призначеної лікарем схеми. Якщо тобі стало краще раніше — запитай лікаря, чи можна зупинитися.
- Запитай лікаря: «А чи точно мені потрібен антибіотик?» — існують експрес-тести (наприклад, на С-реактивний білок — це маркер запалення в крові, підвищений рівень якого може вказувати на бактеріальну інфекцію, — або на стрептокок), які допомагають відрізнити бактеріальну інфекцію від вірусної.
- Вакцинуйся — менше інфекцій означає менше потреби в антибіотиках.
- Не ділися антибіотиками з рідними та друзями — те, що допомогло тобі, може зашкодити іншому.
Антибіотикорезистентність — не абстрактна загроза з підручника. Це реальна проблема, яка вже сьогодні впливає на лікування в українських лікарнях. Хороша новина: кожне раціональне рішення — твоє «ні» зайвій таблетці — працює на те, щоб антибіотики залишалися ефективними. 🌿