Привіт! Є новини з лабораторій громадського здоров'я — і цього разу вони по-справжньому світлі. 29 квітня 2026 року ВООЗ офіційно підтвердила: Австралія стала 30-ю країною світу, яка елімінувала трахому як проблему громадського здоров'я (WHO, 2026). Через два тижні до клубу долучився Туніс — 31-а країна (WHO, 2026). 🔬
Чому це важливо для нас, у країні, де про трахому востаннє говорили хіба що бабусі? Бо це найбільш послідовна історія елімінації інфекційної хвороби XXI століття — і вона показує, як працює система, коли вона працює.
Що таке трахома і чому її так складно подолати
Трахома — інфекція ока, яку викликає бактерія Chlamydia trachomatis. Починається в дитинстві з повторних кон'юнктивітів (запалень слизової оболонки ока), а через десятиліття у частини людей призводить до рубцювання повік, вростання вій усередину (трихіазу) і сліпоти. Це провідна інфекційна причина сліпоти у світі (The Lancet, 2025).
За даними ВООЗ, у 2024 році в ендемічних зонах жили 97 мільйонів людей, 1,9 мільйона мали порушення зору або сліпоту через трахому (WHO WER, 2025). Глобальна поширеність впала на 67,9% з 1990 року (Meng et al., Ophthalmology and Therapy, 2025). Це не випадковість — це результат стратегії.
SAFE — чотири літери, які працюють
Стратегія ВООЗ називається SAFE і складається з чотирьох компонентів (WHO Fact Sheet):
- S — Surgery (хірургія) — операції при трихіазі, щоб вії не пошкоджували рогівку.
- A — Antibiotics (антибіотики) — масове введення азитроміцину одноразовою дозою, коли захворюваність у дітей 1–9 років перевищує 10%.
- F — Facial cleanliness (гігієна обличчя) — миття обличчя дітям зменшує передачу через виділення і мух.
- E — Environmental improvement (середовище) — чиста вода, санітарія, житло.
Ключове тут — не «диво-таблетка», а комбінація медичного втручання з гігієною і базовою інфраструктурою. В Австралії хвороба зберігалась переважно у віддалених громадах аборигенів — і саме адресна, тривала, культурно чутлива робота з 2006 року дала результат. У 2008-му в деяких громадах активна трахома сягала 67% серед дітей (Taylor et al., MJA, 2010). У 2026-му — нижче елімінаційного порогу ВООЗ.
А що ж Україна?
У нас є один великий успіх і одна болюча регресія.
Успіх. У 2021 році в Україні виявили завезений поліовірус. Попри повномасштабне вторгнення 2022 року, ВООЗ Європа офіційно закрила спалах у вересні 2023-го — нових випадків після грудня 2021-го не зафіксували (WHO Europe, 2023). Це показало: система може мобілізуватися навіть у війну.
Регресія. Кір повертається. За даними МОЗ, у 2023 році в Україні зафіксували 65 випадків кору (МОЗ України). У 2024-му за оперативними даними МОЗ — 473 випадки в Україні; на рівні Європейського регіону ВООЗ загалом 2024 рік став роком найбільшого числа випадків кору за останні 25 років (UNICEF/WHO Europe). А за січень–серпень 2025-го в Україні — близько 1 200 випадків, з них приблизно 900 у дітей до 17 років і двоє померлих (BEACON, 2025). Для порівняння, у 2017–2019 роках Україна пережила один із найбільших спалахів кору в Європі за 20 років — понад 115 000 випадків (UNICEF Ukraine). Тоді охоплення першою дозою MMR було лише 42% при цільовому 95%.
Які уроки ми можемо взяти
По-перше, елімінація — це марафон, а не спринт. Австралії знадобилося приблизно 20 років системної роботи. Як ми вже писали про нові тести ВООЗ на туберкульоз, тривалі програми вимагають політичної волі поза виборчими циклами.
По-друге, гігієна та інфраструктура — не «м'яка» частина. Літери F і E в SAFE не менш важливі за медичні компоненти: без чистої води, санітарії та регулярного миття обличчя хірургія й антибіотики не дають стійкого ефекту (WHO Fact Sheet).
По-третє, масове застосування антибіотиків працює, але має ціну. Дослідження масового медикаментозного лікування (MDA — mass drug administration) показують, що азитроміцинові кампанії можуть тимчасово підвищувати резистентність у непатогенних бактерій (The Lancet, 2025). Важливо: це стосується саме популяційних кампаній MDA, а не звичайного клінічного призначення антибіотика конкретному пацієнту лікарем. Для України, де самолікування антибіотиками — серйозна проблема, цей урок особливо важливий.
По-четверте, охоплення вакцинацією — це не «галочка», а тонкий лід. Падіння нижче 95% швидко повертає те, що, здавалося, перемогли.
Що можна зробити вже сьогодні 🌿
- Перевір свій вакцинальний статус і статус дітей за карткою щеплень. За календарем МОЗ, MMR (кір–паротит–краснуха) — дві дози: у 12 місяців і 6 років. Якщо щось пропущене — поговори зі своїм сімейним лікарем про наздоганяючу вакцинацію (довакцинацію). Вакцинальний статус і схема — індивідуальні; остаточне рішення приймає лікар з урахуванням вашого анамнезу.
- Не приймай антибіотики без призначення лікаря, навіть якщо «допомогло минулого разу». Резистентність — глобальна проблема, і вона починається з домашньої аптечки.
- Якщо чуєш в інформпросторі заклики проти щеплень — звіряйся з первинними джерелами: ВООЗ, МОЗ, ECDC. Спалахи 2017–2019 і 2024–2025 років показують, що ціна недовіри — реальні дитячі життя.
Хоча історія Австралії обнадійлива, вона також нагадує: жодна перемога над інфекцією не остаточна. Хвороба повертається туди, де слабшає система.