Привіт! 🔬 28 травня 2026 року Британський національний скринінговий комітет (UK NSC) оголосив рішення, яке змінює усталений підхід до раку простати: PSA-скринінг (тест на простатоспецифічний антиген — білок, який виробляє простата і рівень якого може підвищуватись при раку, запаленні чи доброякісному збільшенні залози) рекомендують не всім чоловікам, а лише кільком тисячам із високим генетичним ризиком. Це не «відмова» від скринінгу — це його точкове перенацілювання, і за цим стоять 25 років суперечливих досліджень.
Розберемо, що саме сказала NHS, чому ERSPC і CAP дали протилежні результати, як МРТ змінює всю діагностику — і що з цього всього корисно знати чоловікові в Україні, де національної програми немає взагалі.
⚠️ Важливо: цей матеріал — інформаційний огляд доказів і рекомендацій, а не медична порада. Рішення про PSA-тест, біопсію чи генетичне тестування ухвалюється індивідуально з урологом, а у випадку спадкового ризику — ще й з медичним генетиком.
Що саме рекомендувала NHS у травні 2026
UK NSC рекомендував таргетований PSA-скринінг для чоловіків 45–61 року, які мають патогенний варіант гена BRCA2 (BRCA — від англ. BReast CAncer, «ген раку грудей»; його мутації підвищують ризик кількох видів раку, зокрема простати) плюс сімейний анамнез раку грудей, яєчників, підшлункової або простати. Тест — раз на 2 роки. Це йдеться про кілька тисяч чоловіків на всю Британію (UK NSC).
Популяційний скринінг для всіх чоловіків Комітет відхилив із формулюванням: «імовірніше принесе більше шкоди, ніж користі». До 8 із 10 PSA-тестів у загальній популяції дають хибнопозитивні результати (Cancer Research UK).
Цікава деталь: між чернеткою (листопад 2025) і фінальною версією (березень 2026) з рекомендації прибрали носіїв BRCA1 — генетики дійшли висновку, що їхній ризик недостатній, щоб переважити шкоду від гіпердіагностики. Це досі дискусійна позиція: дослідники з Інституту досліджень раку (ICR) на ESMO 2025 наполягали, що BRCA1 теж варто включити (ecancer).
Чорношкірі чоловіки, попри відомо вищий ризик, у програму не увійшли — Комітет вважає докази недостатніми й чекає на результати дослідження TRANSFORM.
Чому ERSPC, PLCO і CAP сказали різне
Головне непорозуміння в темі PSA: «одні дослідження кажуть, що рятує, інші — що ні». Подивимось, чому так.
Кілька технічних позначень, які знадобляться нижче: RR (relative risk, відносний ризик) показує, у скільки разів ризик у одній групі відрізняється від іншої — RR 0.80 означає на 20% менший ризик у скринінговій групі. CI (confidence interval, довірчий інтервал) — діапазон, у якому з імовірністю 95% лежить «справжнє» значення. NNT (number needed to treat / screen) — скільки людей треба обстежити чи пролікувати, щоб запобігти одному поганому результату; NNH (number needed to harm) — скільки людей зашкодити одній. Що менше NNT і що більше NNH — то корисніше втручання.
ERSPC (Європейське рандомізоване дослідження) — 182 160 чоловіків, 8 країн, PSA кожні 2–4 роки. 16-річне спостереження показало 20% зниження смертності від раку простати у скринінговій групі (RR 0.80; CI 0.72–0.89) (European Urology 2019). Оновлення 2025 року в NEJM — 13% зниження за 23 роки спостереження (NEJM 2025).
Але тут важливі абсолютні числа: щоб запобігти одній смерті від раку простати, треба запросити 570 чоловіків на скринінг і діагностувати 18 випадків раку. Тобто 17 чоловіків лікуються від раку, який міг би ніколи не проявитися клінічно за їхнього життя.
CAP (Велика Британія, JAMA 2018) — 408 825 чоловіків, одноразове PSA-запрошення, 10 років спостереження. Результат: нуль різниці у смертності (RR 0.96; p=0.50) (JAMA 2018). 15-річне оновлення 2024 року підтвердило той самий нуль (PubMed).
PLCO (США) — формально теж показало нуль, але контрольна група отримала в середньому 2.7 PSA-тестів проти 5.0 у скринінговій. Консенсусна інтерпретація: це фактично порівняння «організований скринінг проти опортуністичного», а не «скринінг проти нічого» (Cancer 2017). Варто чесно зазначити: частина авторів вважає, що ефект «контамінації» контрольної групи перебільшений і реальна різниця між PLCO і ERSPC менша, ніж її подають — питання дискусійне.
Що це означає на практиці? Системний скринінг (ERSPC) дає невелику, але реальну користь. Одноразовий тест (CAP) — не дає нічого. Опортуністичне «здав-не-здав» (PLCO) — у кращому випадку дає скромний ефект, який важко відокремити від шуму.
Шкода від скринінгу — конкретні цифри
US Preventive Services Task Force у 2018 році розрахувала, що відбувається з 1000 чоловіків 55–69 років, які скринуються 13 років (USPSTF):
- 1.3 смерті від раку простати запобігнуто
- 3 випадки метастатичного раку запобігнуто
- 240 чоловіків отримають хибнопозитивний PSA
- 220 пройдуть біопсію
- 50 матимуть сексуальну дисфункцію після лікування
- 15 — нетримання сечі
- 20–50% усіх діагностованих випадків — гіпердіагностика (рак, який не дав би симптомів за життя)
Тому USPSTF дає категорію C для віку 55–69 (індивідуальне рішення з лікарем) і категорію D для 70+ (не рекомендують).
МРТ перед біопсією — справді важлива зміна
Класична біопсія простати — TRUS-біопсія (від англ. transrectal ultrasound, трансректальне УЗД) — це 12 голок «наосліп» під контролем УЗД через пряму кишку. Багато непотрібних процедур, багато пропущених важливих пухлин. Останні 8 років все змінює мультипараметричне МРТ (мпМРТ) — магнітно-резонансна томографія з кількома режимами зображення, що дозволяє «побачити» підозрілі ділянки до проколу.
Дослідження PROMIS (Lancet 2017) на 576 чоловіках показало: чутливість мпМРТ до клінічно значущого раку — 93% проти 48% у класичної TRUS-біопсії (Lancet).
Дослідження PRECISION (NEJM 2018, 500 чоловіків, 11 країн): підхід «МРТ-спочатку, біопсія за потреби» виявив 38% клінічно значущих раків проти 26% у стандартному протоколі. 28% чоловіків з негативним МРТ узагалі уникнули біопсії (NEJM 2018).
На основі цього британський NICE (гайдлайн NG131) рекомендує мпМРТ першою лінією перед будь-якою біопсією у підозрі на локалізований рак простати (NICE).
Чому саме BRCA2 потрапив у програму
За цим стоїть міжнародне дослідження IMPACT — 2932 чоловіки 40–69 років з 20 країн, які щорічно здавали PSA з біопсією за порогом >3.0 ng/mL (European Urology 2019).
Ключові числа:
- Захворюваність на рак простати: 5.2% у носіїв BRCA2 проти 3.0% у не-носіїв
- Позитивна прогностична цінність PSA-біопсії: 31% у BRCA2 проти 18% у загальній групі
- 77% виявлених раків у BRCA2 — клінічно значущі (проти 40% у не-носіїв)
- Діагноз у середньому на 3 роки раніше
Тобто у носіїв BRCA2 PSA-тест працює точніше, виявляє переважно агресивні форми — і це той рідкісний випадок, коли користь явно переважає шкоду.
Український контекст: ні програми, ні покриття
В Україні немає національної програми скринінгу раку простати. Наказ МОЗ №1368 від 05.08.2024 покриває скринінг раку шийки матки, грудної залози й колоректального — простати у списку немає.
PSA-тест широко доступний у приватних лабораторіях:
- Synevo: ~250–350 грн
- Esculab, CSD LAB, Dila: подібний діапазон
- InVivo: 342 грн
- Вільний PSA (fPSA): ~900–950 грн
Загалом — 180–400 грн за загальний PSA, оплачує пацієнт. НСЗУ це не покриває.
Як ми вже писали в квітневому матеріалі про онкоскринінг за віком, «ритуальний онкопакет раз на рік» — це найгірша стратегія: ні чутливості системного скринінгу, ні точного підбору під ризик. Сьогодні поглиблюємось саме у PSA, бо це найсуперечливіша зона.
Червоні прапорці: коли точно до уролога
Ранній рак простати зазвичай безсимптомний. Усі ці симптоми частіше означають доброякісну гіперплазію простати (ДГПЗ) або простатит — але обстежитись треба:
- слабкий або переривчастий струмінь сечі, утруднення на початку
- часті позиви, особливо вночі (ніктурія)
- кров у сечі або еякуляті
- біль під час сечовипускання чи еякуляції
- нова еректильна дисфункція
- стійкий біль у попереку чи тазу (пізня ознака)
- незрозуміла втрата ваги
Джерела симптомної картини: American Cancer Society, CDC.
Що можна зробити вже сьогодні
-
Оціни свій ризик чесно. Якщо тобі 50+ і немає особливих факторів — обговори з лікарем плюси й мінуси PSA, але не біжи здавати «про всяк випадок». Якщо є родичі першого ступеня з раком простати, грудей, яєчників чи підшлункової — поговори з урологом уже з 45 років. Якщо у родині відома мутація BRCA2 — медико-генетичну консультацію варто пройти раніше.
-
Якщо здаєш PSA — здавай із розумінням контексту. Один тест мало що каже: важливі динаміка, вільна фракція (fPSA), вік, об'єм простати. Інтерпретувати має уролог, а не Google. Підвищений PSA — це не діагноз, а сигнал до подальшого обстеження, ідеально через мпМРТ.
-
Не ігноруй симптоми, але й не панікуй. Більшість урологічних скарг у чоловіків 50+ — це ДГПЗ або простатит. Але візит до уролога раз на 1–2 роки після 50 — нормальна практика, навіть якщо ти не плануєш PSA.
Хоча таргетований підхід NHS — крок уперед, питання масового скринінгу залишається відкритим: потрібні нові біомаркери й кращі алгоритми ризику, щоб ловити агресивні раки і не лікувати ті, що не проявилися б клінічно. До того часу — зважене рішення з лікарем (а за спадкового ризику — ще й з медичним генетиком), а не автоматичний «чек-ап». 💪
Цей матеріал не замінює очної консультації уролога чи медичного генетика. Будь-які рішення про тестування, біопсію або лікування ухвалюйте разом із лікарем, який бачить вашу повну клінічну картину.