Привіт! Є новини з великих ООНівських лабораторій — і вони, на диво, обнадійливі. 🌿 Новий звіт FAO, ВООЗ, UNICEF, WFP та IFAD «The State of Food Security and Nutrition in the World 2026» (SOFI) показує: глобальний голод знижується третій рік поспіль.

За оцінкою ООН, у 2025 році близько 7,8% людства (приблизно 645 млн людей) недоотримували калорій — це на ~43 млн менше, ніж на піку 2022 року. Важлива ремарка: це модельовані оцінки FAO з довірчими інтервалами, а не точний облік — реальна цифра може бути дещо вищою або нижчою (WHO, 21.07.2026). Африка вперше з 2017-го розвернула тренд, Південна Азія і Латинська Америка тягнуть глобальний показник донизу (FAO newsroom).

Але є два великі «але». І одне з них — про нас.

«Прихований голод»: коли калорій достатньо, а поживних речовин — ні

Індикатор PoU (prevalence of undernourishment, тобто поширеність недоїдання за калоріями) — це показник, яким SOFI міряє енергетичний дефіцит. Простими словами: він відповідає на питання «чи достатньо людина з’їдає калорій», але не бачить, чи вистачає їй заліза, йоду, вітаміну B12 і фолату (це форма вітаміну B9, критична для кровотворення і розвитку плода). А тут картина сумніша.

Моделювання Passarelli та колег у The Lancet Global Health (2024) охопило 185 країн і 15 мікронутрієнтів. Результат: 68% людства не отримує з їжі достатньо йоду, 66% — кальцію, 65% — заліза, 54% — фолату (Lancet Global Health, 2024; Harvard T.H. Chan summary). Це модельовані оцінки, без урахування фортифікації (додавання мікроелементів до продуктів на виробництві, як-от йодована сіль) та харчових добавок, тож у країнах із широкою фортифікацією ситуація може бути кращою — але патерн стійкий.

Чому так? Здорова дієта коштує дорого: за SOFI 2026, це $4,28 PPP (у перерахунку на паритет купівельної спроможності) на людину на день, і 2,69 млрд людей не можуть її дозволити. «Nutritious foods often remain costly because expenses accumulate across storage, processing, transport and retail stages», — пояснює FAO.

Україна на європейській мапі — окремий випадок

У регіоні «Північна Америка + Європа» помірна чи сильна харчова невпевненість — 8,7%. У шести прифронтових областях України — кожна третя людина (WFP, 2025). Загалом близько 5 млн українців зазнають харчової невпевненості, а 72% отримувачів допомоги WFP звітують, що скорочують порції, обирають менш поживну їжу або позичають гроші (WFP Ukraine Overview, May 2025).

За оглядовим матеріалом фахівців НАМН України (це позиційна публікація-огляд, а не первинне епідеміологічне дослідження), у населення країни спостерігається «прихований голод» через дефіцити йоду, заліза, кальцію, селену та вітамінів А, Е, С (НАМН). Найвразливіші — ВПО (внутрішньо переміщені особи), вагітні, діти шкільного віку та літні люди у прифронтових зонах. Якісне дослідження харчових систем ВПО (Journal of Peasant Studies, 2025) показало: cash-трансфери (грошова допомога замість продуктових наборів) та можливість вирощувати самим дають різноманітніший раціон, ніж стандартні пайки (Taylor & Francis, 2025).

10 доступних нутрієнтно-щільних продуктів (за обмеженого бюджету) 🥗

Огляд у PMC (2024) називає бобові одними з найкращих продуктів за співвідношенням «поживність / ціна» (Pulse crops review, PMC 2024). Ось базова десятка, яка закриває більшість дефіцитів:

  1. Бобові (квасоля, сочевиця, нут, горох) — білок, залізо, фолат, клітковина.
  2. Яйця — вітамін B12, холін, повноцінний білок.
  3. Печінка куряча/яловича — B12, залізо, вітамін А (вагітним обережно через високий вміст ретинолу — активної форми вітаміну А, надлишок якого пов’язують із ризиками для плода).
  4. Гречка — залізо, магній.
  5. Овес — β-глюкан (розчинна клітковина, корисна для рівня холестерину), магній, залізо.
  6. Капуста (у т.ч. квашена) — вітаміни С і К, пробіотики.
  7. Морква — β-каротин (попередник вітаміну А).
  8. Йодована сіль — базова профілактика йододефіциту за рекомендацією ВООЗ.
  9. Дрібна жирна риба (кілька, шпроти, оселедець) — omega-3, вітамін D, кальцій із кістками. За рекомендаціями FDA/EFSA, вагітним, годуючим і дітям молодшого віку варто орієнтуватися на дрібну рибу з низьким вмістом ртуті — саме кілька, шпроти й оселедець сюди підходять, а от великих хижих риб (тунець, королівська макрель, меч-риба) краще уникати (FDA advice on fish, 2024).
  10. Соняшникове насіння — вітамін Е, магній, селен.

Як ми вже писали, йододефіцит повертається навіть у розвинених країнах, дефіцит B12 маскується під втому та депресію, а низький феритин можливий без анемії — усі три сюжети напряму про «прихований голод».

Що можна зробити вже сьогодні

  • Додай у щотижневе меню бобові двічі-тричі — це найдешевший спосіб підняти залізо та фолат.
  • Перевір, чи сіль вдома йодована; якщо ні — заміни звичайну на йодовану (це коштує ті самі копійки).
  • Якщо їси рибні консерви — обирай дрібну рибу (кілька, шпроти, оселедець); вагітним і маленьким дітям це найбезпечніший варіант щодо ртуті.
  • Якщо відчуваєш хронічну втому — не гадай, а попроси у сімейного лікаря аналізи на феритин (запас заліза в організмі), B12 і ТТГ (тиреотропний гормон, показник роботи щитоподібної залози). Рішення про будь-які добавки — тільки з лікарем.

Глобальний тренд обнадійливий, але прогрес крихкий. Прихований голод — ворог тихий: він не болить одразу, але з часом б’є по когнітивних функціях, вагітності, імунітеті. Гарна новина — його майже завжди можна закрити звичайною їжею з найближчого ринку. ⏳