Привіт! Є великі новини з лабораторій і кабінетів ВООЗ. 15 липня 2026 року Всесвітня організація охорони здоров'я оновила рекомендації щодо профілактики зниження когнітивних функцій — і офіційно закріпила цифру, про яку ми з тобою вже говорили: до 45% випадків деменції теоретично можна попередити або відтермінувати, якщо взятися за 14 факторів ризику (WHO, 15.07.2026). 🧠
Важливий нюанс одразу: 45% — це теоретична стеля, яка припускає, що ми повністю усунули всі 14 факторів ризику одночасно у всій популяції. У реальному житті зменшення буде меншим, але напрямок дій точно правильний.
Нагадаємо, що ми вже писали про нові препарати від Альцгеймера — леканемаб і донанемаб коштують близько £90 000 на рік у Великій Британії (ціна за курс лікування, не покривається державним страхуванням; в Україні препарати офіційно не відшкодовуються) і сповільнюють хворобу лише трохи. А профілактика — безкоштовна. Тому давай розберемо детально, що каже наука сьогодні.
Звідки взялися ці 14 факторів
Основа рекомендацій ВООЗ — звіт постійної Комісії журналу The Lancet 2024 року за редакцією Джилл Лівінгстон з UCL (Lancet Commission, 2024). У 2024 році до списку додали двох нових «гравців»: високий рівень ЛПНЩ-холестерину («поганий» холестерин у крові, ліпопротеїни низької щільності) і нелікувану втрату зору в літньому віці.
PAF — це популяційна атрибутивна фракція (population attributable fraction), тобто частка випадків хвороби у населенні, яку теоретично можна прибрати, якщо повністю усунути фактор ризику.
Мапа життєвого циклу: коли що важливо
Ранній вік (до 18 років): низька освіта — 5% PAF. Так, роки в школі захищають мозок через десятиліття.
Середній вік (45–65 років) — тут аж 10 факторів:
- Втрата слуху — 7%
- Високий ЛПНЩ-холестерин — 7% (новачок 2024)
- Депресія — 3%
- Черепно-мозкові травми (ЧМТ) — 3%
- Фізична неактивність — 2%
- Діабет 2 типу — 2%
- Куріння — 2%
- Гіпертонія (підвищений артеріальний тиск) — 2%
- Ожиріння — 1%
- Надмір алкоголю (>21 порція/тиждень за критерієм Lancet Commission) — 1%
Важливе уточнення про алкоголь: поріг «21 порція на тиждень» — це межа, використана в Комісії Lancet для класифікації надмірного вживання, а не «безпечний рівень». Актуальна позиція ВООЗ (WHO, 2023) — жодна доза алкоголю не є безпечною для здоров'я. Тобто менше — краще, а нуль — оптимально.
Пізній вік (65+): соціальна ізоляція — 5%, забруднення повітря PM2.5 (дрібнодисперсний пил) — 3%, нелікувана втрата зору — 2% (новачок 2024).
Що ВООЗ рекомендує — і чого НЕ рекомендує
ВООЗ радить: когнітивний тренінг, соціальну активність, більше руху, відмову від куріння, зменшення алкоголю, середземноморську/DASH/MIND-дієту, слухові апарати, контроль тиску, глюкози та холестерину (WHO Guidelines, 2026).
Окремо про ЛПНЩ-холестерин: це відносно нова рекомендація, яка все ще формується. Дані спостережень переконливі, але рішення про медикаментозне зниження холестерину (статини тощо) саме заради профілактики деменції має ухвалюватися індивідуально з лікарем, з урахуванням загального серцево-судинного ризику. Не варто самостійно призначати собі препарати «для мозку».
А ось цікаве: ВООЗ прямо НЕ рекомендує приймати вітаміни B, E, омега-3 в капсулах чи мультивітаміни для профілактики деменції — якщо у тебе немає підтвердженого дефіциту. Тобто «БАДи для мозку» з аптеки — це не про доказову медицину. 🌿
Українська адаптація: чому 45% — це, ймовірно, підлога, а не стеля (для країн зі середнім доходом)
Дослідження в Бразилії за тією ж методикою показало PAF 59,5% — бо в країнах із середнім доходом більше факторів, з якими можна працювати (Alzheimer's & Dementia, 2025). Для України профіль схожий: висока поширеність гіпертонії, куріння серед чоловіків, алкоголь понад ліміти ВООЗ, воєнні ЧМТ, забруднене повітря взимку через опалення.
Є й критика самого списку: політичний коментар у Alzheimer's & Dementia аргументує, що якби додали бідність, шоки доходів і вірусні інфекції — цифра могла б сягати 65% (Mostert, 2025).
Важливо: PAF — це популяційний показник. Він не означає, що особисто ти зменшиш свій ризик рівно на 45%. Це теоретична стеля за умови повного усунення всіх факторів у популяції. Реальний ефект для конкретної людини залежить від генетики, віку та комбінації факторів — але напрямок дій правильний.
З якого віку починати
- З 40 років — щорічний контроль тиску та ліпідограма (аналіз крові на холестерин, включно з ЛПНЩ)
- З 45 років — перевірка слуху раз на 2–3 роки
- З 65 років — щорічна перевірка зору й активна соціальна залученість
- Завжди — рух, сон, відмова від куріння, помірність з алкоголем (див. також про алкоголь і сон)
Що можна зробити вже сьогодні 💪
- Виміряй тиск удома або в аптеці. Тут є нюанс: американські рекомендації ACC/AHA вважають підвищеним тиск від 130/80, а європейські ESC та українські клінічні настанови — від 140/90. Якщо систолічний стабільно вище 130–140, запиши візит до сімейного лікаря — він оцінить твій індивідуальний серцево-судинний ризик і скаже, що робити.
- Здай ліпідограму — це базовий аналіз крові, який покаже рівень ЛПНЩ-холестерину. Результати обговори з лікарем: рішення про терапію завжди індивідуальне.
- Прогуляйся 30 хвилин із кимось, кого давно не бачив — фізична активність і соціальні зв'язки одним пострілом. Про соціальні зв'язки та довголіття ми теж писали.
Хоча результати обнадійливі, це не гарантія — але це найкраще, що доказова медицина може запропонувати сьогодні. Перед серйозними змінами в лікуванні чи прийомі препаратів обов'язково проконсультуйся зі своїм лікарем. ⏳