Якщо прийти до сімейного лікаря і попросити перевіритися на рак кишківника, найімовірніше отримаєш направлення з формулюванням «кал на приховану кров». З цим папірцем у приватній лабораторії тобі продадуть один із двох зовсім різних тестів. Вони відрізняються приблизно вдвічі за здатністю знайти рак. Один коштує 270 гривень, інший 310. І в направленні не буде ні слова про те, який саме потрібен.
Тож різницю доведеться проконтролювати самій. Тест калу на приховану кров варто робити раз на рік або раз на два роки після 50 (а за наявності факторів ризику раніше), і він має бути імунохімічним, тобто тим, який позначають абревіатурою ФІТ. А позитивний результат означає колоноскопію найближчим часом, а не повтор того самого тесту «для перевірки».
Наказ МОЗ написаний так, що дозволяє обидва тести
Український скринінг колоректального раку регулює наказ МОЗ №1368 від 05.08.2024, чинний і сьогодні. У ньому прямо сказано: сімейний лікар направляє пацієнта з цільової групи «на тест калу на приховану кров або на фекальний імунохімічний тест (ФІТ) кожні 2 роки», а групи ризику - щороку [1]. Цільова група популяційного скринінгу - 50–75 років.
Це «або» коштує дорого. Старий хімічний тест (гваякова проба, у нас частіше реакція Грегерсена на бензидині) виявляє гем хімічно: реактив змінює колір, коли стикається з гемоглобіном. Проблема в тому, що йому байдуже, чий це гемоглобін, людський чи зі вчорашньої печінки, і він реагує ще й на рослинні пероксидази - звідси і вимога три дні не їсти м'яса та хрону. ФІТ працює на антитілах до людського глобіну: він бачить лише людську кров і лише з нижніх відділів кишківника, бо в шлунку глобін руйнується. Дієти не потребує.
Стара проба знаходить чотири раки з десяти, ФІТ - майже вісім
Наскільки це змінює результат, порахував Кокранівський огляд 2022 року: 33 дослідження, 104 640 учасників, і всім для порівняння робили колоноскопію, тобто було з чим звіряти кожну відповідь тесту. З кожних 100 людей, у яких справді був рак, гваякова проба знаходила 39, ФІТ - 76 [2].
Тобто старий тест пропускає шістьох із десяти, новий - двох-трьох. За специфічність, тобто здатність не здіймати хибну тривогу в людини без раку, розрахунок інший: у гваякової проби вона за зведеними оцінками дещо вища, близько 96–98%, проти приблизно 94–95% у ФІТ [2]. Тобто ФІТ трохи частіше відправляє на зайву колоноскопію, але знаходить майже вдвічі більше раків. Такий обмін виглядає вигідним.
Як не купити в лабораторії тест із XIX століття
Я перевірила, що насправді продають під назвою «кал на приховану кров» (ціни станом на вересень 2026).
У «Ніколаб» за кодом 1092 це коштує 270 грн, і на сторінці чесно написано: «реакція Грегерсена, вона ж бензидинова проба» [3]. Поруч, за кодом 2771, є аналіз на трансферин і гемоглобін за 310 грн. У «Сінево» тест 4007 за 370 грн описаний як імунохроматографічний і прямо протиставлений «менш специфічним хімічним методам (гваякова, бензидинова проби)» [4]. «Ескулаб» за 306–340 грн пише про моноклональні антитіла до людського гемоглобіну і відсутність харчових обмежень [5]. «Діла» за 366 грн вказує гемоглобін спектрофотометричним методом, а трансферин імунотурбідиметричним, і при цьому обіцяє відсутність перехресних реакцій із твариною кров'ю [6]. Тут я б перепитала в лабораторії.
Практичне правило: перед оплатою шукай на сторінці тесту слова «імунохімічний», «моноклональні антитіла» або «не потребує обмежень у харчуванні». Якщо бачиш «реакція Грегерсена», «бензидинова» чи «гваякова проба» або вимогу три дні не їсти м'яса - це інший тест, дешевший і суттєво гірший.
Є й погана новина, яку не хочу ховати. Жодна з чотирьох лабораторій не пропонує кількісного ФІТ, де результат видають у мікрограмах гемоглобіну на грам калу з числовим порогом. Усі доступні варіанти якісні: так або ні. Європейська рекомендація радить саме кількісний [13]. Тож навіть найкращий український варіант - це крок нижче європейського стандарту, просто набагато вищий за бензидин.
Скринінг рятує від цього раку, але не подовжує життя загалом
Чотири рандомізовані дослідження, понад 320 тисяч учасників, спостереження від восьми до вісімнадцяти років. Запрошення на тест калу на приховану кров знижувало смертність саме від колоректального раку приблизно на шосту частину, а серед тих, хто тест реально проходив, - приблизно на чверть [7]. Загальна смертність при цьому не змінилася взагалі.
Це варто сказати вголос, бо на цьому місці ламаються більшість суперечок про скринінги: обстеження зменшує шанс померти від конкретної хвороби, а не продовжує життя всім підряд. І робили ті дослідження ще гваяковою пробою, тобто це радше нижня межа того, на що здатен сучасний ФІТ.
Іспанці порівняли ФІТ із колоноскопією, і ФІТ не програв
Найцікавіше сталося за останній рік, і саме тому я повертаюся до теми, про яку вже писала у травні.
Іспанське дослідження COLONPREV (Lancet, 2025) вперше поставило два підходи поруч: 57 тисяч людей 50–69 років випадковим чином отримували запрошення або на колоноскопію, або на ФІТ раз на два роки. Перша відмінність з'явилася ще до жодного результату: на ФІТ погодилися 39,9% запрошених, на колоноскопію - 31,8%. Простіший тест люди роблять охочіше, і в масштабі країни це важить не менше за чутливість.
Через 10 років від раку кишківника померли приблизно двоє з тисячі в кожній групі (0,24% у групі ФІТ проти 0,22% у групі колоноскопії) [8]. Різниця настільки мала, що ФІТ формально визнали не гіршим.
У NordICC колоноскопія зменшила захворюваність, а смертність не зрушила
А в травні 2026 в Lancet вийшли 13-річні результати NordICC, єдиного великого рандомізованого дослідження самої колоноскопії. 84 583 людини 55–64 років: набір проводили в чотирьох країнах, а в аналіз увійшли дані трьох - Норвегії, Польщі та Швеції. Одні отримали запрошення на одну-єдину колоноскопію, інші - звичайне спостереження без запрошення. Прийшли 42% запрошених.
Раку в групі запрошених за 13 років виявили приблизно на три випадки на тисячу менше (1,46% проти 1,80%). А от смертність від нього між групами статистично не відрізнялася [9].
Чому «запросили» і «прийшов» - це дві різні цифри
Тут ховається річ, яку варто зрозуміти один раз і назавжди.
У NordICC ефект рахували двома способами. «За наміром лікувати», тобто всіх запрошених разом, включно з тими 58%, які не прийшли: так вийшло зниження захворюваності на 19%. І «за фактом проходження», лише ті, хто реально зробив колоноскопію: там зниження вже 45% [9].
Обидві цифри правдиві, просто відповідають на різні питання. Перша: що дасть державі розсилка запрошень. Друга: що дасть особисто мені, якщо я піду. Друга завжди виглядає красивіше, бо люди, які ходять на скринінги, в середньому здоровіші й уважніші до себе загалом, і цю різницю до кінця не прибрати жодним розрахунком.
Автори NordICC додали ще одне чесне зізнання. Коли дослідження планували, очікували смертність у контрольній групі 0,82%, а фактично вона виявилася 0,47%. Лікування раку кишківника за ці роки стало кращим, і дослідження просто не мало сили побачити різницю в смертності.
Колоноскопія не втратила сенсу: вона передусім запобігає раку, прибираючи поліпи, поки вони ще поліпи. Але ідея «всім одразу колоноскопію» перестала виглядати очевидно кращою за дешевий тест калу, на який погоджується більше людей.
Позитивний результат - це колоноскопія, а не повтор тесту
Позитивний ФІТ не означає рак. У більшості випадків причина інша: геморой, тріщина, поліп, запалення. Але єдина правильна відповідь на позитивний результат - колоноскопія, і не через рік.
У Kaiser Permanente простежили 70 124 пацієнтів із позитивним тестом і подивилися, чим обернулося очікування. Це спостережне дослідження, ретроспективна когорта, а не рандомізований експеримент, тож воно показує зв'язок, а не доводить причину, і підстави відкладати обстеження з нього не випливають. Затримка до 9 місяців ризику в цих даних не додавала. А от у тих, хто дочекався колоноскопії пізніше ніж через рік, рак на запущеній стадії знаходили втричі частіше: приблизно 31 випадок на тисячу проти 8 серед тих, хто пройшов обстеження вчасно [10].
Повторювати ФІТ «а раптом помилка» - найгірше, що можна зробити. Це той самий принцип, про який я писала у матеріалах про самозабір на ВПЛ і сечовий тест при крові в сечі: позитивний скринінг - це не діагноз, це підстава для наступного кроку, і наступний крок завжди інший тест, а не той самий.
Зворотний бік теж варто знати. Негативний ФІТ не є індульгенцією на десять років. Мета-аналіз 31 дослідження (120 255 людей) показав: при одноразовому тестуванні ФІТ знаходить близько 91% раків, але лише 40% великих передракових поліпів [11]. Ця цифра вища за 76% із Кокранівського огляду, і це не суперечність: оцінки чутливості ФІТ різняться залежно від порогу гемоглобіну, типу тесту й дизайну дослідження. Кокран звіряв результат із колоноскопією в усіх учасників, а в мета-аналізі 2019 року переважали симптомні та змішані когорти, де раків більше і знайти їх легше. Автори окремо підкреслюють, що ці цифри стосуються одноразового тесту. Уся логіка скринінгу калу побудована на повторюваності: те, що не кровило цього року, закровить наступного.
США почали з 45 років, Європа й Україна тримаються 50
Американська USPSTF у 2021 році знизила вік початку скринінгу до 45 років (рівень рекомендації B для 45–49) [12]. Одного методу вона при цьому не обирає: серед рівноприйнятних стратегій перелічені щорічний ФІТ, щорічна гваякова проба високої чутливості, ФІТ-ДНК кожні 1–3 роки, колоноскопія раз на 10 років, КТ-колонографія та сигмоїдоскопія. Європейська Рада у грудні 2022 року віку не знижувала: її рекомендація називає кількісний ФІТ методом вибору для віку 50–74 і нижче не спускається [13]. Український наказ №1368 стоїть на європейській позиції: 50–75 [1].
Підстава для американських 45 - не рандомізоване дослідження, а математичне моделювання. Тобто рішення обґрунтоване, але доказово слабше, ніж усе інше в цій статті. Якщо хтось каже тобі, що «наука вже точно встановила 45», то ні, наука там розділена.
Рак кишківника справді молодшає, і не через кращі обстеження
Найчистіший аргумент дало дослідження Kaiser Permanente, бо воно порівняло дві криві одразу: у майже 6 мільйонів людей 18–49 років захворюваність зростала на 1,4% на рік, тоді як кількість колоноскопій - на 6,6% на рік [14]. Якби ми просто більше шукали і більше знаходили, зростання захворюваності мало б наздоганяти зростання обстежень, а воно відставало вчетверо.
До того ж 64,9% колоноскопій у молодих робили не з метою скринінгу, а через симптоми, і приріст був саме за рахунок запущених стадій. Гіпердіагностика дає протилежну картину: більше ранніх стадій, не пізніх. Американська статистика 2026 року фіксує приріст близько 2,4% на рік серед людей, молодших за 50 [15].
Але для України тут потрібне тверезе уточнення. За даними Національного канцер-реєстру, у 2024 році зафіксовано 15 109 нових випадків раку ободової та прямої кишки і 6 601 смерть. На профілактичних оглядах виявили лише 4,5% випадків раку ободової кишки і 6,8% прямої, тобто майже всіх знаходять не на скринінгу, а коли вже щось болить. На III–IV стадії діагностують 51–57% [16]. Серед хворих на рак ободової кишки молодші за 50 - близько 7%. Головна українська проблема не в тому, що хвороба помолодшала, а в тому, що люди 50+ не обстежуються взагалі й приходять на пізніх стадіях.
Колоноскопія в Україні безоплатна, тест калу - за направленням
Колоноскопія має власний пакет у Програмі медичних гарантій 2026: раз на два роки, для груп ризику щороку, за направленням сімейного лікаря або лікаря-спеціаліста, з 45 років або за належністю до групи ризику. Знеболення (місцеве чи загальне) і консультація анестезіолога входять у пакет [17].
Сам тест на приховану кров у пакет первинної допомоги не входить: там із лабораторії лише загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, глюкоза, холестерин і кілька швидких тестів [18]. Тест живе в амбулаторному пакеті під кодом D36003 «Аналіз; прихована кров», і сімейний лікар може виписати на нього направлення [19]. Зверни увагу: у самій назві коду методу теж немає.
І ще одна деталь, якщо ти розраховувала на державний чекап. Програма «Скринінг здоров'я 40+» з 2 000 гривень на Дія.Картці, яка запрацювала з січня 2026, онкоскринінгу не містить взагалі: це огляд, ліпідограма, HbA1c, ниркові показники й опитувальник психічного здоров'я [20]. Комунальні центри пишуть це прямим текстом. Більше про те, які скринінги кому належать за віком, є в моєму чек-листі.
Маршрут, отже, існує і здебільшого безоплатний. Але одну річ доведеться проконтролювати самій: щоб тест був імунохімічним. Це питання варто поставити і в лабораторії, і лікарю.
Із симптомами тест калу нічого не вирішує
Скринінг - для людей без симптомів. Якщо симптоми є, негативний результат тесту не скасовує потреби обстежитися, а час буде втрачено.
До лікаря без відкладань, незалежно від віку:
- видима кров у калі або на папері;
- зміна характеру випорожнень, яка триває довше трьох тижнів;
- залізодефіцитна анемія без зрозумілої причини;
- незрозуміла втрата ваги або постійний біль у животі.
У дослідженні «випадок-контроль» молодих пацієнтів із колоректальним раком (Fritz та колеги, JNCI, 2023) наявність одного такого симптому підвищувала шанси діагнозу приблизно вдвічі (відношення шансів близько 1,9), трьох і більше - приблизно в шість з половиною разів, а ректальна кровотеча - приблизно в п'ять [21]. Відношення шансів - це порівняння двох груп, тобто відносна величина: воно не каже, яка ймовірність раку в конкретної людини з кров'ю в калі, а каже, наскільки ця ознака частіша серед хворих.
Я не лікарка і нікому нічого не призначаю: рішення про обстеження ухвалюється з твоїм лікарем, особливо якщо в родині був рак кишківника або в тебе запальне захворювання кишківника. Але якщо забрати з цієї статті одне речення, нехай це буде воно: перевір, що в направленні або в чеку написано «імунохімічний». Решту зробить повторюваність.
Чого я досі не знаю: чому саме молодшає ця хвороба. Мікробіом, ультраоброблена їжа, ожиріння в ранньому віці, антибіотики в дитинстві - гіпотез багато, переконливих даних немає в жодної. Ми поки вміємо це ловити раніше, але не вміємо пояснити.