
Вітрянку в дитинстві перехворіла майже вся країна, і на цьому історія не закінчується. Вірус varicella zoster після одужання не зникає: він лишається жити в нервових вузлах біля хребта. Через сорок чи п'ятдесят років, коли імунний контроль над ним слабшає, він може вийти назовні вже як оперізувальний лишай - смуга висипу і болю по ходу одного нерва, найчастіше на тулубі.
Найгірше тут не висип, а те, що лишається після нього. Постгерпетична невралгія - це біль у тій самій смузі шкіри, який тримається місяцями, іноді роками, коли шкіра давно чиста. Люди описують його як опік або як удар струмом від дотику футболки.
Від цього болю є щеплення, і воно працює краще, ніж майже все інше в цій темі. А гучніша обіцянка, що та сама вакцина відсуває деменцію, тримається на доказі значно тоншому, ніж виглядає із заголовків. Цього тижня я перечитала обидві частини разом: два великих рандомізованих дослідження, десятирічне продовження, свіжу роботу в Cell, реплікацію з Австралії та опубліковане заперечення до неї. І заразом перевірила, чи можна взагалі дістати цю вакцину в Україні.
Після 70 років ця вакцина не слабшає
Рекомбінантна вакцина (Shingrix - не живий вірус, а один білок його оболонки плюс підсилювач імунної відповіді) перевірялася у двох паралельних дослідженнях із жеребкуванням і плацебо-групою, тобто в найнадійнішому з доступних дизайнів.
ZOE-50, опубліковане в New England Journal of Medicine 2015 року, зібрало 15 411 людей від 50 років у 18 країнах і стежило за ними в середньому три роки. Результат, для якого не потрібна статистика: у групі вакцини лишай розвинувся у 6 людей, у групі плацебо - у 210 [1]. Паралельне ZOE-70 набирало зовсім інших учасників: 13 900 людей від 70 років, середній вік 75,6. Захист лишився на рівні близько 90%, причому однаковий у тих, кому 70-79, і в тих, кому вже за 80 [2]. Саме на цьому програвала стара жива вакцина: її ефективність падала рівно тоді, коли ризик росте.
Якщо перевести в те, що можна відчути: без щеплення лишай траплявся приблизно у 9 людей із тисячі щороку, зі щепленням - менш ніж в однієї. А ймовірність лишитися з тим самим болем після загоєння в людей від 70 років падала майже вдесятеро (зниження близько 89% за зведеними даними обох досліджень) [2]. Це найнадійніше число в усьому тексті.
Ціна за нього реальна, і про неї треба казати прямо. Місцеві або загальні реакції протягом тижня були у більшості щеплених і десь у третини тих, хто отримав плацебо (79% проти 29%), а виражені, такі, що збивають день, - приблизно в одного з шести [1][2]. Болюча рука і доба розбитості після кожної з двох доз тут норма, а не ускладнення.
Щодо тривалості: у відкритому продовженні ZOSTER-049 (Open Forum Infectious Diseases, 2022) захист від лишаю через приблизно десять років після вакцинації тримався на рівні близько 89%, а рівень антитіл лишався кратно вищим за початковий [3]. Тут я обережніша: у продовженні вже немає живої групи порівняння, тож дизайн слабший, ніж у самих рандомізованих досліджень.
Противірусні лікують висип, але не рятують від місяців болю
Ось місце, де інтуїція підводить майже всіх. Якщо висип уже почався, ацикловір, валацикловір або фамцикловір, початі в перші 72 години, справді працюють: швидше припиняється утворення нових елементів, приблизно на два дні раніше все вкривається кірочками, менший гострий біль. Але огляд Cochrane, який окремо шукав саме профілактику постгерпетичної невралгії, знайшов якісні докази, що ацикловір не знижує її частоту; по фамцикловіру даних просто недостатньо [4].
Таблетка скорочує тижні висипу, а не місяці болю після нього. Місяці болю зменшує лише щеплення, зроблене заздалегідь. Це найчесніший аргумент за профілактику, який я знаю в цій темі, і він не риторичний, а з даних.
При цьому противірусні в перші три дні все одно потрібні, особливо якщо висип на обличчі або біля ока. З активним висипом іти треба не по вакцину, а до лікаря.
Слід у даних про деменцію став довшим, але й вужчим
Про валлійський природний експеримент я вже писала в травні. Коротка суть: в Уельсі право на безкоштовне щеплення визначалося датою народження з точністю до тижня. Ті, хто народився до 2 вересня 1933-го, не мали права на нього вже ніколи; ті, хто на тиждень пізніше, мали. Охоплення стрибнуло з 0,01% до 47%. Це майже жеребкування, тільки провела його бюрократія. У Nature 2025 року така схема дала зниження ймовірності нового діагнозу деменції за сім років приблизно на п'яту частину (3,5 відсоткового пункту) [5].
Відтоді вийшло дві нові роботи. У Cell у грудні 2025-го та сама валлійська база продовжена до дев'яти років і до інших кінцевих точок: 282 557 людей без порушень пам'яті на початку і 14 350 таких, які вже жили з деменцією. Менше нових діагнозів легкого когнітивного розладу, менше смертей від деменції серед тих, хто вже хворів, менша загальна смертність [6]. Автори самі перелічують обмеження, і я ціную це більше за сам результат: ефект показаний у людей віку приблизно 79-80 років і не переноситься на п'ятдесятилітніх, він майже повністю зосереджений у жінок і статистично не відрізняється від нуля в чоловіків, дані взято з медичних записів без жодного тесту пам'яті чи біомаркера, а на період спостереження припав ковід.
Друга робота повторює той самий трюк з датою народження в Австралії, де з 1 листопада 2016-го щеплення стало безкоштовним для 70-79 років, а ті, кому 80 виповнилося за тиждень раніше, не отримали його. 65 сімейних практик, понад 100 тисяч пацієнтів: право на щеплення підняло охоплення на 13 пунктів і знизило нові діагнози деменції на 3,9 пункту за сім з половиною років [7]. Дві незалежні квазірандомізовані реплікації - це вже суттєво більше, ніж просто спостережні дані.
Сигнал про деменцію стосується вакцини, якої вже немає
У відповідь на валлійські результати вийшло опубліковане заперечення, і всі три його пункти я вважаю чесними. Перший: залишковий ефект здорового вакцинованого - той, хто йде по щеплення, ще й ходить пішки і краще харчується, а цього в медичних записах не видно. Другий: немає даних про самі реактивації вірусу. Третій: зворотна причинність, бо початок непоміченого зниження пам'яті може сам зменшувати ймовірність дійти до прищепного кабінету [8]. Перше заперечення дизайн із датою народження частково знімає: тиждень народження ніяк не пов'язаний зі способом життя. Друге і третє не знімає. Огляд у Drug and Therapeutics Bulletin (BMJ, 2026) формулює це одним словом "може", і поки що це правильне слово [9].
А тепер те, чого не було в моєму травневому тексті. Усі ці природні експерименти перевіряли живу вакцину Zostavax - ту саму, чия європейська реєстрація скасована 1 червня 2025 року і якої фактично більше немає на ринку [10]. Сильні дані про ефективність проти болю і сигнал про деменцію стосуються різних препаратів. Тому продавати щеплення "від деменції" я не готова, і якщо десь побачиш таку рекламу - це вигадка, а не наука. Про решту доказів щодо профілактики деменції я писала нещодавно окремо.
В Україні вакцини немає, і 17 тисяч за дозу не вихід
Я перевірила Державний реєстр напряму: у групі J07BK є лише вакцини від вітрянки, ані живої, ані рекомбінантної вакцини від зостеру там немає [11]. Національний портал з імунізації пише те саме прямим текстом: станом на зараз ці вакцини в Україні не зареєстровані [12]. У календар щеплень вони, відповідно, теж не входять.
Сайти, які пропонують "Шингрікс" за 17 тисяч гривень за дозу, торгують незареєстрованим препаратом, часто разом із ліками для схуднення тим самим способом. Це не аптека, і перевірити ланцюг холоду там ніяк. Легальний маршрут один: вакцинуватися в країні, де препарат зареєстрований. У польських аптеках доза коштує близько 751 злотого повною ціною, тобто дві дози приблизно 1500, а знижки й безкоштовні дози доступні лише за польським рецептом і страхуванням [13].
Кому це потрібно найбільше, за рекомендаціями CDC: дві дози всім від 50 років, незалежно від того, чи людина пам'ятає перенесений лишай, і від 19 років тим, у кого імунітет ослаблений хворобою або лікуванням (після хіміотерапії, при трансплантації, на біологічній терапії). Інтервал між дозами 2-6 місяців, для ослабленого імунітету 1-2 [14]. Якщо між дозами минуло більше, другу дозу просто роблять, а не починають спочатку. Рішення в кожному конкретному випадку - з лікарем, який знає твої діагнози й терапію.
Після цього тижня я не змінила нічого в частині деменції і багато в частині болю. Якщо в родині є людина 65+ або хтось після хіміотерапії, це щеплення варте того, щоб планувати поїздку, і не через Nature, а через ті майже дев'яносто відсотків невралгії. Щоб говорити про деменцію інакше, мені бракує рандомізованого дослідження саме рекомбінантної вакцини з когнітивними тестами, а не лише з кодами діагнозів. Такого досі немає, і поки його немає, я лишаюся при обережному "може".