Привіт! Сьогодні розберемо тему, довкола якої багато шуму й ще більше плутанини — гліфозат. Це найпоширеніший гербіцид у світі, і його сліди справді знаходять у сечі майже кожного європейця, якого перевіряють. 🔬

Але «знаходять» і «отруює» — це різні речі. Спробуємо чесно розкласти, що показують дані, чому регулятори сваряться між собою і що з цим може зробити людина, яка живе в аграрній країні.

Що виміряли в Європі: цифри HBM4EU

Програма European Human Biomonitoring Initiative (HBM4EU) — це велике узгоджене дослідження, у якому лабораторії різних країн ЄС виміряли пестициди в сечі за однаковим протоколом. Біомоніторинг — це метод, що напряму вимірює концентрацію хімічної речовини або її метаболітів (продуктів розпаду) у тілі людини, а не в довкіллі. У 2022 році вийшли одразу дві роботи в журналі Toxics.

Перша — по дорослих: 913 учасників з Німеччини, Швейцарії, Ісландії та Франції. Медіанні значення гліфозату виявились нижче межі квантифікації (0.05–0.1 мкг/л), а 95-й перцентиль — 0.24–0.37 мкг/л. Розрахункова добова доза не перевищувала 1.73% від допустимого добового прийому ADI — це та кількість речовини, яку людина може отримувати щодня протягом життя без очікуваного ризику для здоров'я (Lemke et al., 2022, https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC9612135/).

Друга робота — по дітях із п'яти країн. Гліфозат квантифікували у 40% зразків, його метаболіт AMPA (амінометилфосфонова кислота — основний продукт розпаду гліфозату в довкіллі та в організмі) — у 59%. У дітей рівні виявились вищими, ніж у дорослих: менша маса тіла плюс більше фруктів і овочів на кілограм ваги (Buekers et al., 2022, https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC9415901/).

Окремо стоїть французьке дослідження Grau та колег: 6 848 учасників, гліфозат виявили у 99.8% проб. Вищі рівні — у чоловіків, молодших людей і фермерів. Нижчі — у тих, хто їв переважно органічну їжу й пив фільтровану воду (Grau et al., 2022, https://link.springer.com/article/10.1007/s11356-021-18110-0).

Важливий методологічний нюанс: Grau використовували ELISA (імуноферментний аналіз) — цей метод дешевший і швидший, але має відомі обмеження щодо специфічності порівняно з «золотим стандартом» LC-MS/MS (рідинна хромато-мас-спектрометрія), який застосовували в HBM4EU. ELISA може давати перехресні реакції з іншими фосфоновими сполуками, що частково пояснює, чому у французькій роботі виявили гліфозат майже в усіх зразках (99.8%), а в HBM4EU — лише в 40%.

А що з Україною?

Чесна відповідь: прямих даних біомоніторингу населення України немає. Ніхто системно не міряв гліфозат у сечі українців — принаймні у відкритому доступі таких досліджень не публікували.

Зате є непрямі маркери. Гліфозат — гербіцид №1 за імпортом в Україну з 2012 року (AgroPages, https://news.agropages.com/News/NewsDetail---9973-e.htm). За оцінками UNEP, близько чверті пестицидного ринку — це контрафакт або нелегальні препарати (https://www.unep.org/news-and-stories/story/fake-pesticides-real-problems-addressing-ukraines-illegal-and-counterfeit).

Тобто екстраполювати європейські 40–99% на Україну напряму не можна. Але припускати, що ми якимось чином опинилися поза цією експозицією — теж не варто.

Чому регулятори не можуть домовитись

Тут головна плутанина. У 2015 році Міжнародне агентство з дослідження раку (IARC, підрозділ ВООЗ) віднесло гліфозат до групи 2A — «ймовірно канцерогенний для людини». Підстава: обмежені докази зв'язку з неходжкінською лімфомою (NHL — злоякісне захворювання лімфатичної системи) в людей і достатні докази канцерогенності в експериментах на тваринах (IARC Monograph 112, https://www.iarc.who.int/wp-content/uploads/2018/07/MonographVolume112-1.pdf).

Цю лінію підсилює метааналіз Zhang та колег 2019 року в Mutation Research/Reviews in Mutation Research: у групі з найвищою експозицією до гліфозату відносний ризик NHL зростав на 41% (https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30716536/). Робота ґрунтується переважно на професійних когортах (фермери, робітники сільського господарства), тож напряму на побутову експозицію її переносити не можна — але для регуляторної дискусії вона важлива.

А у 2023 році Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) провело переоцінку й дійшло іншого висновку: «жодних критичних зон занепокоєння» для людей і довкілля, гліфозат «навряд чи є генотоксичним або канцерогенним». Дозвіл на використання в ЄС продовжили на 10 років, до 15 грудня 2033 року (EFSA Journal, 2023, https://efsa.onlinelibrary.wiley.com/doi/10.2903/j.efsa.2023.8164).

Як це можливо? Ключ — у різних питаннях. IARC оцінює hazard (небезпеку): чи речовина здатна в принципі викликати рак. EFSA оцінює risk (ризик): наскільки це ймовірно за реальних доз, з якими стикається людина. Аналогія — акули небезпечні (hazard високий), але шанс, що тебе з'їсть акула в Дніпрі, низький (risk мінімальний).

Важливий нюанс: організації PAN Europe та HEAL критикують EFSA за те, що переоцінка спиралася переважно на дослідження, замовлені виробниками. У червні 2025 року Єврокомісія попросила EFSA та ECHA переглянути нові дані Global Glyphosate Study. Отже, історія ще не закрита.

Чи допомагає мити овочі

Коротка відповідь: так, але з нюансами. 🥗

Лабораторний експеримент Yang та колег показав, що 1% розчин харчової соди (одна чайна ложка на склянку води) видаляє з поверхні яблук 80% тіабендазолу за 12 хвилин і 96% фосмету за 15 хвилин. Проточна вода та хлорний розчин працювали помітно гірше. Але автори чесно зазначили: тіабендазол уже проник у м'якоть яблука на 80 мкм, і сода не витягує пестицид зсередини (Yang et al., 2017, https://pubs.acs.org/doi/abs/10.1021/acs.jafc.7b03118).

Важливе застереження: у цій роботі тестували саме тіабендазол (фунгіцид) і фосмет (інсектицид), а не гліфозат. Гліфозат має інші фізико-хімічні властивості (він добре розчинний у воді й системно переміщається в рослині), тож ефективність соди для нього окремо не доведена. Але як загальна практика для зменшення поверхневих залишків пестицидів — метод обґрунтований.

Для листової зелені є свіжіше дослідження Kim та колег 2022 року: звичайне полоскання проточною водою знизило залишки пестицидів на 77% ± 18%. Кип'ятіння — на 59.5%, а мийний засіб — лише на 43.7% (https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC9498324/).

Висновок: 20–30 секунд проточної води під краном — це не «безглузда звичка бабусі», а робочий інструмент. Сода — бонус для яблук і твердих плодів (найкраще підтверджений для поверхневих фунгіцидів та інсектицидів). Ані те, ані інше не є абсолютним фільтром.

Органіка: чи справді знижує експозицію

Тут доказова база сильніша, ніж очікуєш. У дослідженні Hyland та колег чотири родини із США тиждень харчувалися повністю органічно. Сечові маркери 13 пестицидів впали на 60.5% усього за 6 днів (Environmental Research, 2019, https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30765100/).

Продовження цієї ж роботи Fagan та колег 2020 року зафіксувало саме для гліфозату та AMPA зниження близько 70% (https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0013935120307933).

У дітей ефект теж є: Bradman та колеги показали 40% зниження загальних діалкілфосфатів (метаболіти фосфорорганічних інсектицидів у сечі) після семи днів органічної дієти в 40 дітей 3–6 років (Environmental Health Perspectives, 2015, https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25861095/).

Обмеження: вибірки малі, дизайн «до-після» без контрольної групи. Але напрям ефекту стабільний у кількох незалежних когортах.

Який «Dirty Dozen» для України

EWG щороку публікує список найзабрудненіших культур на основі даних USDA. У 2026 році топ такий: шпинат, капустяні листові, полуниця, виноград, нектарини, персики, вишні, яблука, ожина, груші, картопля, чорниця (https://www.ewg.org/foodnews/dirty-dozen.php).

Важливе застереження: EWG рахує кількість залишків, не враховуючи дозу відносно токсикологічного порогу. Journal of Toxicology 2011 року показав, що для більшості продуктів експозиція становить менше 0.01% від бенчмарку EPA навіть у «брудній» категорії. Тобто список корисний як орієнтир для пріоритезації, а не як стоп-лист.

Для України з місцевих культур це перекладається так: яблука, полуниця, вишні, картопля, листова зелень, виноград — саме ті категорії, де має сенс або обирати перевірених виробників, або чистити шкірку, або мити ретельніше.

Що можна зробити вже сьогодні

  1. Мий овочі й фрукти проточною водою 20–30 секунд (Kim et al., 2022 — до 77% зниження залишків). Для яблук і твердих плодів — розчином соди (1 чайна ложка на склянку) на 12–15 хвилин (Yang et al., 2017 — ефект підтверджено для поверхневих тіабендазолу й фосмету, не для гліфозату напряму).
  2. Для «Dirty Dozen» — яблук, персиків, картоплі — коли можеш, знімай шкірку або обирай локальних виробників, у яких можеш запитати про обробку.
  3. Питну воду фільтруй через побутовий вугільний фільтр або зворотний осмос — французьке дослідження Grau et al. показало нижчі рівні гліфозату саме в цій групі.
  4. Якщо працюєш у саду чи на городі — мий руки після контакту із засобами захисту рослин і не давай дітям бавитися біля свіжообробленого поля.
  5. Не панікуй. Виміряні експозиції в Європі — менше 2% від допустимого добового прийому (Lemke et al., 2022). Це не означає, що можна розслабитись, але й не привід відмовлятися від фруктів і овочів: за оцінками Global Burden of Disease Study 2019, недостатнє споживання фруктів і овочів входить у топ дієтарних факторів ризику смертності у світі (GBD 2019 Risk Factors Collaborators, Lancet, 2020, https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33069326/), а ВООЗ рекомендує не менше 400 г на день (https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/healthy-diet). Користь від рослинного раціону багаторазово перекриває залишкові ризики пестицидів.

Перед серйозними змінами в раціоні (особливо для дітей і вагітних) варто порадитися з лікарем або дієтологом. І пам'ятай: миття овочів — це не про «детокс», це про буденну гігієну, яка працює. ⏳

Якщо цікаво більше з категорії longevity — почитай наш розбір SOFI 2026 про прихований голод в Україні або матеріал про алкоголь і J-криву — там теж про те, як регуляторні пороги співіснують із реальними ризиками.