Привіт! Якщо тобі щойно призначили курс антибіотиків, у голові одразу спливає знайоме питання: «А Ентерол пити?» Або Лінекс. Або той йогурт із реклами. Розбираємо, що каже свіжий Cochrane 2025 — і кому пробіотики дійсно варті грошей, а кому це радше маркетинг. 🔬

Як ми вже писали загальний огляд доказової бази пробіотиків, питання не в тому, «чи працюють пробіотики взагалі» — а в тому, який штам, у якій дозі, для кого і в який момент. Сьогодні звузимо фокус до однієї конкретної ситуації: курс антибіотиків і ризик діареї.

Про що взагалі йдеться

Антибіотики вбивають не лише «поганих» бактерій, а й твою нормальну кишкову флору. Наслідок — антибіотик-асоційована діарея (ААД, англ. AAD — antibiotic-associated diarrhea): рідкі випорожнення, що виникають під час прийому антибіотика або протягом кількох тижнів після нього. За оглядом McFarland у Future Microbiology (2008), ААД трапляється у 5–35% пацієнтів залежно від конкретного препарату та популяції. У найгіршому сценарії розмножується Clostridioides difficile — бактерія, яка викликає важке запалення товстого кишківника. Ця інфекція (CDI, англ. C. difficile infection) — реальна причина госпіталізацій і смертей, особливо в літніх людей.

Ідея пробіотиків проста: заселити кишківник «правильними» мікроорганізмами, щоб C. difficile не мала місця. Найбільше даних — по двох героях: дріжджі Saccharomyces boulardii (діюча речовина Ентеролу) і бактерія Lactobacillus rhamnosus GG.

Що показав Cochrane 2025

У вересні 2025 року вийшло оновлення систематичного огляду Cochrane — 47 рандомізованих досліджень, 15 260 учасників. Головна цифра: пробіотики знизили частоту діареї, спричиненої C. difficile, з 4,0% до 1,5% (відносний ризик 0,50).

Звучить прекрасно — мінус 60% ризику. Але дивись на абсолютні числа: різниця становить 1,6 процентних пункти. Це означає NNT = 65 (number needed to treat, тобто кількість людей, яких треба пропоїти, щоб запобігти одному випадку): щоб запобігти одному епізоду CDI, треба пропоїти пробіотиками 65 людей. Не всім однаково корисно.

Важливий контекст щодо якості доказів: автори Cochrane 2025 оцінили певність доказів за системою GRADE як помірну для профілактики CDI і низьку–помірну для загальної ААД — через гетерогенність штамів, доз і популяцій у включених дослідженнях. Тобто ефект реальний, але майбутні дослідження ще можуть уточнити його розмір.

І ось найважливіший нюанс, який автори винесли окремо: користь концентрується у пацієнтів із базовим ризиком CDI понад 5%. Для людей із низьким ризиком (0–2%) і помірним (3–5%) статистично значущої різниці не було.

Хто в групі високого ризику

За даними Cochrane і клінічних настанов, ризик C. difficile реально зростає, якщо ти:

  • у віці 65+, особливо в стаціонарі
  • отримуєш «широкі» антибіотики: кліндаміцин, фторхінолони (ципрофлоксацин, левофлоксацин), цефалоспорини третього покоління
  • уже мав/ла CDI раніше
  • перебуваєш у лікарні понад тиждень
  • маєш запальні захворювання кишківника

Якщо ж тобі 30, ти вдома, і лікар виписав 5-денний курс амоксициліну від ангіни — абсолютна користь пробіотика в межах статистичної похибки. Це не означає «не пий», але й ажіотажу нема причин створювати.

Штам-специфічність: чому «пробіотик» — це не діагноз

Окремий мета-аналіз Szajewska & Kołodziej у Alimentary Pharmacology & Therapeutics (2015) зібрав 21 дослідження (4 780 учасників) саме по S. boulardii. Ризик ААД знизився приблизно вдвічі (RR 0,46) — і в дорослих, і в дітей.

Попередній Cochrane Goldenberg 2017/2023 для ширшої категорії ААД (39 РКД, майже 10 000 людей) також виділив два штами з найсильнішими доказами: S. boulardii і L. rhamnosus GG. NNT — від 8 до 13. Тобто для профілактики звичайної діареї (без C. difficile) пробіотики працюють помітно ефективніше, ніж для CDI.

Висновок для тебе як покупця: на упаковці має бути точна назва штаму з кодом. Наприклад:

  • Saccharomyces boulardii CNCM I-745 — це Ентерол
  • Lactobacillus rhamnosus GG (ATCC 53103) — імпортні бренди типу Culturelle

Якщо на пляшечці написано просто «лактобактерії 5 млрд КУО» без коду — доказів по цьому конкретному продукту нема, навіть якщо родова назва звучить знайомо.

Чому дві поважні асоціації сперечаються

Тут чесно скажемо: єдиної позиції нема. У 2020 році Американська гастроентерологічна асоціація (AGA) дала умовну рекомендацію ЗА пробіотики (включно з S. boulardii) для профілактики CDI у пацієнтів на антибіотиках.

А через рік Американська колегія гастроентерології (ACG) видала протилежну рекомендацію: ПРОТИ пробіотиків для первинної профілактики CDI. Аргумент ACG — велика гетерогенність штамів і вага негативного дослідження PLACIDE (де пробіотики починали пити через 3–7 днів після антибіотика, тобто із запізненням).

Цікаво, що обидві асоціації дивилися на майже однакові дані. Різниця — у тому, як зважувати помірну користь проти неоднорідності доказів. Для тебе це сигнал: пробіотики під час антибіотиків — не «мастхев», а раціональна опція для конкретних ситуацій.

Каверза Suez 2018: про що маркетинг мовчить

Ізраїльська група Ерана Елінава опублікувала в журналі Cell (2018) роботу, яку варто знати. 21 доброволець після курсу антибіотиків отримували або спонтанне відновлення, або 11-штамовий пробіотик, або автологічну трансплантацію калу (свій же кал, зібраний до антибіотиків).

Результат був контрінтуїтивний: група з пробіотиками відновлювала природну мікробіоту повільніше за групу без втручання — до 5 місяців. Механізм — лактобактерії виділяли речовини, які пригнічували повернення рідних мікробів.

Важливо не переінтерпретувати: дослідження мале (n=21), на здорових людях, і воно не спростовує користь пробіотиків для профілактики короткострокової діареї. Що воно спростовує — маркетингове гасло «випий, щоб швидко відновити мікробіом». Це може виявитися неправдою.

Безпека S. boulardii: важливий нюанс

Європейське агентство з ліків (EMA) у 2018 році внесло обмеження: препарати з S. boulardii тепер протипоказані тяжкохворим і людям з імуносупресією через ризик фунгемії (потрапляння дріжджів у кров). CDC у 2021 році підтвердило накопичення таких випадків.

Практично для читача: Ентерол не приймати, якщо ти або близький:

  • у реанімації або з центральним венозним катетером
  • на хіміотерапії, після трансплантації, з ВІЛ у стадії СНІД
  • з тяжким панкреатитом

Для здорової людини вдома ризик мінімальний, але правило «якщо серйозно хворий — питай лікаря окремо про пробіотик» варте запам'ятати.

Український контекст: що є в аптеках

  • ЕнтеролS. boulardii CNCM I-745. Штам збігається з тим, який тестували у Szajewska 2015. Найкращий доказовий матч для профілактики ААД у дорослих.
  • Лінекс / Лінекс Форте — мультиштамова комбінація (L. acidophilus + Bifidobacterium + Enterococcus faecium). Це не та конкретна комбінація, яку AGA 2020 назвала для профілактики CDI. Позиціонується радше як загальний «підтримувач».
  • Йогурт+ та подібні капсули — лактобактерії без чіткої штам-специфікації. За стандартами ISAPP такі препарати важко зіставити з клінічними даними.

Жодного бренду не рекомендуємо як «найкращий» — навчись читати склад і шукати код штаму.

Що можна зробити вже сьогодні

  1. Оціни свій ризик. Якщо тобі 65+, ти в стаціонарі, отримуєш кліндаміцин/фторхінолон/цефалоспорин або мав CDI раніше — пробіотик має сенс обговорити з лікарем. Молодій здоровій людині на 5-денному амоксициліні абсолютний виграш мінімальний.
  2. Якщо вирішив пити — правильний штам і час. Обирай препарат із зазначеним кодом штаму (S. boulardii CNCM I-745 або L. rhamnosus GG ATCC 53103). Починай у перші 24–48 годин курсу антибіотика. Важливий нюанс щодо часу прийому: L. rhamnosus GG та інші лактобактерії — це живі бактерії, тому їх бажано приймати через 2–3 години після дози антибіотика, щоб той їх не вбив. S. boulardii — це дріжджі (гриб, а не бактерія), тому антибактеріальні препарати на нього не діють, і суворого правила «через 2–3 години» для Ентеролу не існує (винятком є одночасний прийом протигрибкових). Продовжуй ще 1–2 тижні після завершення курсу.
  3. Не покладайся тільки на капсули. Додай у раціон ферментовані продукти (кефір, йогурт з живими культурами, квашена капуста) і клітковину для власних бактерій — вони їхнє паливо. Про баланс «капсул vs їжі» ми писали окремо.
  4. Уникай самолікування антибіотиками. Найкраща профілактика ААД — не приймати антибіотик, який тобі не потрібен. Про антибіотикорезистентність в Україні ми говорили детально.

Пробіотики — не панацея й не плацебо. Це інструмент із конкретним профілем користі й ризиків. Для правильної людини у правильний момент — розумне рішення. Для всіх підряд «на всякий випадок» — здебільшого маркетинг. 🌿

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Перед прийомом пробіотиків під час курсу антибіотиків — особливо якщо ти маєш хронічні захворювання або перебуваєш у лікарні — обговори це з лікарем.